Значення в інших словниках
-
монізм —
-у, ч. Філософське вчення, що визнає першопричиною буття (всесвіту) одну основу – матерію (матеріалістичний монізм) або дух (ідеалістичний монізм); прот. дуалізм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
монізм —
МОНІ́ЗМ, у, ч. Філософське вчення, що визнає першопричиною буття (всесвіту) одну основу – матерію (матеріалістичний монізм) або дух (ідеалістичний монізм); протилежне дуалізм.
Словник української мови у 20 томах
-
монізм —
моні́зм (від грец. μόνος – один, єдиний) філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало – матерію (матеріалістичний М.) або дух (ідеалістичний М.).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
монізм —
Філософський погляд, згідно з яким природа дійсності (буття) є однорідною, отже існує тільки одна матеріальна або духовна субстанція; особлива форма м. — пантеїзм; протилежність дуалізму та плюралізму.
Універсальний словник-енциклопедія
-
монізм —
МОНІЗМ (від грецьк. μόνοζ — один, єдиний) — філософський концепт, який визначає першість "одного", "єдиного" стосовно множинного (плюрального), різноманітного. Застосовується найчастіше у метафізиці, онтології, епістемології, соціальній філософії.
Філософський енциклопедичний словник
-
монізм —
Моні́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
монізм —
МОНІ́ЗМ, у, ч. Філософське вчення, що визнає першопричиною буття (всесвіту) одну основу — матерію (матеріалістичний монізм) або дух (ідеалістичний монізм); протилежне дуалізм.
Словник української мови в 11 томах