морщитися
МО́РЩИТИСЯ, щуся, щишся, недок.
1. тільки 3 ос. Покриватися зморшками (див. змо́ршка¹).
Ніздрі [корови] дрожали [дрижали], шкіра морщилася – дрожала [дрижала] ціла у гарячці (В. Стефаник);
Коли вона запиналася білою хусткою, то лице її видовжувалось, .. а пухкі, пожадливі, соковиті губи морщилися в старечій скорботі (Григорій Тютюнник);
Від спеки морщилось і осипалось зелене ще листя (П. Панч);
// Лежати нерівно, негладко (про одяг).
На плечах вона [одежа] якось морщилась, що здавалося, немов Гринько трохи горбатий (Л. Мартович).
2. Морщити обличчя від незадоволення, з болю тощо.
Отець Єремія кривився, морщився, довго дивився одним оком на образи, а другим на порося (І. Нечуй-Левицький);
Він уже не розмовляв, тільки іноді морщився з болю, але не скаржився (Ю. Мушкетик).
3. тільки 3 ос. Покриватися брижами (про водну поверхню).
Незамітно плила ріка вперед. Лиш як вітер здіймався й шалів по степу, її гладка поверхня морщилася (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)