моряцький
МОРЯ́ЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до моря́к.
Я пройдусь бочком, Притупну зненацька, Ех, яблучко, Пісенька моряцька (Л. Забашта);
Безліч різних приповідок ходило про них по Чорномор'ю, звеселяючи моряцькі компанії (О. Гончар);
// Признач. для моряків.
– У такому віці, як ти, я вже безкозирку носив, пояс з моряцькою бляхою і, звичайно, обов'язки свої знав будь здоров (О. Гончар);
Моряцький кашкет;
// Власт. морякам.
І ось вже трапом з моряцькою спритністю легко збігає Бутаков, а за ним – штурман Поспєлов (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)