мостильник МОСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що мостить (у 1 знач.) що-небудь. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках мостильник — мости́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови мостильник — -а, ч. Робітник, який займається мостінням (вулиць, доріг та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови