1. Словник української мови у 20 томах

мостильник

МОСТИ́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що мостить (у 1 знач.) що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мостильник — мости́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мостильник — -а, ч. Робітник, який займається мостінням (вулиць, доріг та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови