мостильник

мости́льник

-а, ч.

Робітник, який займається мостінням (вулиць, доріг та ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мостильник — мости́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мостильник — МОСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що мостить (у 1 знач.) що-небудь. Словник української мови у 20 томах