1. Словник української мови у 20 томах

мостина

МОСТИ́НА, и, ж.

Одна з дощок підлоги, мосту.

Раз у суботу – тоді мені пішов сімнадцятий рік – мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори (О. Стороженко);

З класу подуло свіжим холодком – сьогодні мили мостини (С. Васильченко);

Через міст тягнуться підводи, вантажні машини .. Під бородатими копитами битюга глухо гудуть мостини (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мостина — мости́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мостина — (у підлозі) дошка, з. мостниця; (в мості — ще) мостовина. Словник синонімів Караванського
  3. мостина — -и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мостина — МОСТИ́НА, и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту. Раз у суботу — тоді мені пішов сімнадцятий рік — мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори (Стор., І, 1957, 92); 3 класу подуло свіжим холодком — сьогодні мили мостини (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. мостина — Мостина, -ни ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. Чуб. V. 729. 2) Полъ. Гал. Словник української мови Грінченка