мостина
МОСТИ́НА, и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту.
Раз у суботу — тоді мені пішов сімнадцятий рік — мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори (Стор., І, 1957, 92);
3 класу подуло свіжим холодком — сьогодні мили мостини (Вас., І, 1959, 219);
Через міст тягнуться підводи, вантажні машини.. Під бородатими копитами битюга глухо гудуть мостини (Панч, На калин. мості, 1965, 119).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мостина — мости́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мостина — (у підлозі) дошка, з. мостниця; (в мості — ще) мостовина. Словник синонімів Караванського
- мостина — -и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мостина — МОСТИ́НА, и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту. Раз у суботу – тоді мені пішов сімнадцятий рік – мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори (О. Стороженко); З класу подуло свіжим холодком – сьогодні мили мостини (С. Словник української мови у 20 томах
- мостина — Мостина, -ни ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. Чуб. V. 729. 2) Полъ. Гал. Словник української мови Грінченка