мотання
МОТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. мота́ти 1, 2, 5 і мота́тися 1–3.
Враз почав [Коська] спритно-спритно перебирати руками. Я забув про те, що в моїх руках така ж волосінь – ждав, що воно вийде з Косьчиного мотання (Ю. Збанацький);
Безперервне мотання з місця на місце.
Словник української мови (СУМ-20)