мотання
МОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мота́ти 1, 2, 5 і мота́тися 1 — 3.
Враз почав [Коська] спритно-спритно перебирати руками. Я забув про те, що в моїх руках така ж волосінь — ждав, що воно вийде з Косьчиного мотання (Збан., Мор. чайка, 1959, 67);
Безперервне мотання з місця на місце.
Словник української мови (СУМ-11)