мотанина

МОТА́НИНА, и, ж., розм. Метушня, біганина.

І ось тепер вечірньої години Не стало їх, тривог і мотанини (Зеров, Вибр., 1966, 66).

Значення в інших словниках

1. мотанина — мотани́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мотанина — -и, ж., розм. Метушня, біганина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мотанина — МОТАНИ́НА, и, ж., розм. Метушня, біганина. І ось тепер вечірньої години Не стало їх, тривог і мотанини (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах
4. мотанина — МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм.  Словник синонімів української мови
5. мотанина — Мотани́на, -ни ж. Суета, бѣганье. Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.  Словник української мови Грінченка