мотивувати
МОТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Наводити мотиви, що пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо; обґрунтовувати.
– Він, – мотивувала вона цю пораду, – сам один, .. буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату (О. Кобилянська);
Пейзажі тут [у “Лісовій пісні” Лесі Українки] не лише тло, вони створюють певний настроєвий супровід до дії, допомагають розкрити характери персонажів, мотивувати їхні вчинки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)