мотивувати
МОТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Наводити мотиви, що пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо; обгрунтовувати.
— Він, — мотивувала вона цю пораду, — сам один, .. буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату (Коб., II, 1956, 311);
Пейзажі тут [у "Лісовій пісні" Лесі Українки] не лише тло, вони створюють певний настроєвий супровід до дії, допомагають розкрити характери персонажів, мотивувати їхні вчинки (Рад. літ-во, 2, 1962, 110).
Словник української мови (СУМ-11)