мотиль
МОТИ́ЛЬ, я́, ч.
1. Яскраво-червона личинка комара-дзвонарика, що є цінним кормом для риб; смикунчик.
2. діал. Метелик (у 1 знач.).
Великий мотиль літав плавучим, кокетним польотом (О. Кобилянська);
* У порівн. Голос її тих, руки, як мотилі над цвітами, над струнами [бандури] літали, аж батько дивувався, як-то вона нині так гарно й жалібливо грає (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)