моціон
МОЦІО́Н, у, ч.
Прогулянка на повітрі для відпочинку, лікування тощо.
Напруга й моціон несподівано розбудили його апетит (І. Нечуй-Левицький);
Лікар Патрарі не тільки заріс густою бородою, а ще й дуже поповнів; відсутність моціону й сила харчів зробили своє діло (Ю. Смолич);
Добра годівля, дбайливий догляд, щоденні моціони сприяють швидкому росту й доброму розвитку телят (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)