мрячний
МРЯ́ЧНИЙ, а, е.
Із туманом та дрібним густим дощем; із мрякою (про погоду).
У мрячну синяву сповите верхів'я (О. Кобилянська);
Почалися обложні осінні дощі. Потягнулися короткі, тьмяні, мрячні дні (В. Козаченко);
// Повитий мрякою, туманом; туманний.
Повітря було лагідне, сонце через мрячне небо кидало бліде проміння (Н. Кобринська);
// Дуже дрібний, схожий на мряку (у 1 знач.).
День почався мрячним, осіннім дощиком (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)