мрійність
МРІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. мрі́йний¹.
В Настусі дуже зарані розвилась уява та мрійність (І. Нечуй-Левицький);
Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Д. Ткач).
2. рідко. Те саме, що мрі́яння.
Тепер тілько почала Целя розуміти цілий душевний стан своєї приятельки в останніх часах, .. напади дивної якоїсь мрійності, якої у неї давніше не бувало (І. Франко);
Мрія тісно пов'язана з оптимізмом, зміцнює оптимізм, сприяє рухові суспільства вперед, якщо це, звичайно, не пустопорожня мрійність і споглядальність, а активна творча мрія, яка має реальну основу (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)