мріяти
МРІ́ЯТИ, мрі́ю, мрі́єш, недок.
1. Створювати в уяві образ когось, чогось; поринати в мрії.
Одставивши ліву ногу наперед, .. він думав, він мріяв, і сам Наполеон був перед ним хлопчиком (Ю. Яновський);
– Яка все ж таки прекрасна річ – життя! – мріяла уголос Ліда (Я. Качура);
Софія дивилась у світлі, проникливі очі Івана Івановича, і їй було радісно, що ось ця людина так само любить мріяти, як і вона (О. Донченко).
2. про кого – що і з інфін. Думати про здійснення чого-небудь бажаного; прагнути в думках до чогось.
Вони укладали плани її виховання, мріяли про її долю (М. Коцюбинський);
А як з першого ж дня була привітна до нього, хоча й стримана, то навіть стало здаватись Павлові.., що саме про таку дівчину він і мріяв завжди (А. Головко);
Як відомо, Коцюбинський захоплювався опришками, .. мріяв написати повість про Довбуша (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)