мудрований
МУДРО́ВАНИЙ, а, е, розм.
1. Вишукано, вигадливо зроблений, пошитий і т. ін.
Гарненькі шляхетні панянки в мудрованих зачісках та легких, як хмаринка, вбраннях відтанцювали мазурку (О. Іваненко);
Шляхтянки з служницями вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (З. Тулуб).
2. Хитрий, виверткий.
– То Шпак мудрований хотів мене звести, – Жалівся менший брат [голуб] (Л. Глібов);
З голови ніяк не міг викинути [князь] й забути образу від реєстровців Косінського та мудровану відповідь коронних гетьманів (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)