мудрування

МУДРУВА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. мудрува́ти.

Які дурниці беруться до голови, й гарне місце та гарний час вибрав я для цих своїх мудрувань. А може, це й не є найкращий час (Ю. Мушкетик);

– Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував? – Яке там мудрування! Картина, як на долоні (А. Головко);

– Коли позичите – віддамо без хитрощів. Ми люди прості, без мудрувань живемо, – говорить [Марія] з серцем (М. Стельмах);

Тяжко й велично упали [філософи] додолу з вершин мудрування (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. мудрування — мудрува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мудрування — -я, с. Дія або її наслідки за знач. мудрувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мудрування — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн.  Словник синонімів української мови
4. мудрування — Мудрува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мудрування — МУДРУВА́ННЯ, я, с. Дія або її наслідки за знач. мудрува́ти. Незважаючи на.. мудрування вульгаризаторів, великі твори мистецтва минулого продовжували існувати, задовольняючи пізнавальні й естетичні потреби людей нового, радянського часу (Рад.  Словник української мови в 11 томах
6. мудрування — Мудрува́ння, -ня с. Умствованіе, мудрствованіе.  Словник української мови Грінченка