Великий тлумачний словник сучасної мови

мудрування

мудрува́ння

-я, с.

Дія або її наслідки за знач. мудрувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мудрування — мудрува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. мудрування — МУДРУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. мудрува́ти. Які дурниці беруться до голови, й гарне місце та гарний час вибрав я для цих своїх мудрувань. А може, це й не є найкращий час (Ю. Мушкетик); – Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував?...  Словник української мови у 20 томах
  3. мудрування — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн.  Словник синонімів української мови
  4. мудрування — Мудрува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мудрування — МУДРУВА́ННЯ, я, с. Дія або її наслідки за знач. мудрува́ти. Незважаючи на.. мудрування вульгаризаторів, великі твори мистецтва минулого продовжували існувати, задовольняючи пізнавальні й естетичні потреби людей нового, радянського часу (Рад.  Словник української мови в 11 томах
  6. мудрування — Мудрува́ння, -ня с. Умствованіе, мудрствованіе.  Словник української мови Грінченка