музейний

МУЗЕ́ЙНИЙ, а, е.

1. Прикм. до музе́й 1.

Діти охоче забрали ваганці [ваганки], і Тоня прикидала в умі, де вони їх поставлять в шкільній музейній кімнаті (О. Гончар);

Протягом багатьох років Франко уважно стежив за розвитком живопису, мистецтвознавчої науки, сучасної йому музейної справи (з наук. літ.);

Музейний експонат;

// Власт. музеєві.

А над Дніпром не раз, не двічі, Не у музейній позолоті стрічав херсонських Беатріче На виноградниках в роботі (М. Нагнибіда).

2. Який годиться для музею; рідкісний, цінний.

Швидко пробігає самурай з своїм музейним мечем (О. Довженко);

[Кривцова:] Він [флакон] у нас тридцять років. Музейна річ (І. Кочерга).

Значення в інших словниках

1. музейний — музе́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. музейний — З музею, належний музею; (- річ) П. старовинний, рідкісний.  Словник синонімів Караванського
3. музейний — [музейнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. музейний — -а, -е. 1》 Прикм. до музей 1). Музейний експонат. || Власт. музеєві. Музейна справа — спеціальна галузь культурно-освітньої та наукової діяльності, яка здійснюється музеями. 2》 Який годиться для музею; рідкісний, цінний. Музейна рідкість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. музейний — Музе́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. музейний — МУЗЕ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до музей 1. Діти охоче забрали ваганці [ваганки], і Тоня прикидала в умі, де вони їх поставлять в шкільній музейній кімнаті (Гончар, Тронка, 1963, 324); Протягом багатьох років Франко уважно стежив за розвитком живопису...  Словник української мови в 11 томах