музейний
МУЗЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до музе́й 1.
Діти охоче забрали ваганці [ваганки], і Тоня прикидала в умі, де вони їх поставлять в шкільній музейній кімнаті (О. Гончар);
Протягом багатьох років Франко уважно стежив за розвитком живопису, мистецтвознавчої науки, сучасної йому музейної справи (з наук. літ.);
Музейний експонат;
// Власт. музеєві.
А над Дніпром не раз, не двічі, Не у музейній позолоті стрічав херсонських Беатріче На виноградниках в роботі (М. Нагнибіда).
2. Який годиться для музею; рідкісний, цінний.
Швидко пробігає самурай з своїм музейним мечем (О. Довженко);
[Кривцова:] Він [флакон] у нас тридцять років. Музейна річ (І. Кочерга).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- музейний — музе́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- музейний — З музею, належний музею; (- річ) П. старовинний, рідкісний. Словник синонімів Караванського
- музейний — [музейнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- музейний — -а, -е. 1》 Прикм. до музей 1). Музейний експонат. || Власт. музеєві. Музейна справа — спеціальна галузь культурно-освітньої та наукової діяльності, яка здійснюється музеями. 2》 Який годиться для музею; рідкісний, цінний. Музейна рідкість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- музейний — Музе́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- музейний — МУЗЕ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до музей 1. Діти охоче забрали ваганці [ваганки], і Тоня прикидала в умі, де вони їх поставлять в шкільній музейній кімнаті (Гончар, Тронка, 1963, 324); Протягом багатьох років Франко уважно стежив за розвитком живопису... Словник української мови в 11 томах