музейник

МУЗЕ́ЙНИК, а, ч.

Співробітник музею; фахівець із музейної справи.

Люди глину беруть у горбах та й черепи одкладають на купку, – наїдуть музейники забирати в свої музеї черепи і шаблі (В. Медвідь);

Багатьом музейникам України надав Д. Яворницький можливість займатись улюбленою працею під час утисків з боку тоталітарної системи, не боячись підтримувати і захищати їх (з публіц. літ.).