мульчувати
МУЛЬЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.; що і без прям. дод., с. г.
Покривати ґрунт дрібною соломою, листям, торфом і т. ін., захищаючи його від висихання, перегрівання, розмивання водою та попереджаючи сходи бур'янів.
Щоб мати стійкі проти хвороб рослини, треба створити сприятливі умови для їх вирощування, зокрема мульчувати ґрунт соломою, старанно винищувати бур'яни (з наук. літ.);
Мульчувати найкраще зараз же після садіння дерев, а якщо в цей час неможливо, то мульчують пізніше – весною чи влітку (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)