муравиця

МУРАВИ́ЦЯ, і, ж., діал.

Жовті або сині плями на тілі того, хто вмирає.

Лице його було страшно худе, запале і мало барву щойно зораної іловатої [мулуватої] ріллі або, як кажуть, зайшло цілком муравицею (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. муравиця — Плями барви свіжо зораної іловатої землі [V] — плями на тілі вмираючого [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. муравиця — мурави́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. муравиця — див. трава  Словник синонімів Вусика
4. муравиця — -і, ж., діал. Жовті або сині плями на тілі того, хто вмирає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. муравиця — МУРАВИЦЯ, і, ж., діал. Жовті або сині плями на тілі того, хто вмирав. Лице його було страшно худе, запале і мало барву щойно зораної іловатої [мулуватої] ріллі або, як кажуть, зайшло цілком муравицею (Фр., V, 1951, 26).  Словник української мови в 11 томах
6. муравиця — Муравиця, -ці ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Мил. 165. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Камен. у. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло. Маріуп.  Словник української мови Грінченка