мурашня
МУРАШНЯ́, і́, ж.
Збірн. до мура́шка.
Хустка зсунулася їй з голови, однак вона того не завважала. Її ціла увага була звернена на мурашню, що піднімалась маленьким горбком біля неї (О. Кобилянська);
* У порівн. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть (А. Свидницький).
◇ (1) По пле́чах полі́зла мурашня́ – те саме, що Мура́шки бі́гають і т. ін. / забі́гали (пішли́, полі́зли і т. ін.) за (по́за) спи́ною (по спи́ні, по ті́лу і т. ін.) (див. мура́шки).
Серце [Остапа] затріпалось в грудях і стало. По плечах полізла вгору мурашня (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)