муркіт

МУ́РКІТ, коту, ч.

Те саме, що му́ркання.

Не злякався султан і загрозливого бурчання яничарів, схожого на муркіт диких звірів у клітках (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. муркіт — му́ркіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. муркіт — -коту, ч. Те саме, що муркання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. муркіт — Муркіт, -коту м. Мурлыканье. Желех.  Словник української мови Грінченка