мусон
МУСО́Н, у, ч.
Вітер, що періодично змінює свій напрям: улітку дме з океану на материк, а взимку – з материка в океан.
Коли він [капітан] приїздить, то у Віталика з хлопцями тільки й розмов, що про далекі рейси, про пасати та про мусони... (О. Гончар);
На деяких островах Індійського океану рік вимірювався за мусонами (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)