мусон
МУСО́Н, у, ч. Вітер, що періодично змінює свій напрям: улітку дме з океану на материк, а взимку — з материка в океан.
Коли він [каштан] приїздить, то у Віталика з хлопцями тільки й розмов, що про далекі рейси, про пасати та про мусони… (Гончар, Тронка, 1963, 155);
На деяких островах Індійського океану рік вимірювався за мусонами (Наука.., 12, 1962, 26).
Словник української мови (СУМ-11)