мусуватися

МУСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал.

Вовтузитися (у 2 знач.).

Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп'я довго мусувалося, поки одстебнуло її (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. мусуватися — мусува́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. мусуватися — див. силкуватися; старатися  Словник синонімів Вусика
3. мусуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Вовтузитися (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мусуватися — ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. мусуватися — МУСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Вовтузитися (у 2 знач.). Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп’я довго мусувалося, поки одстебнуло її (Мирний, І, 1954, 278).  Словник української мови в 11 томах
6. мусуватися — Мусуватися, -суюся, -єшся гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка