мутація
МУТА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
1. Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму.
Іонізуюче випромінювання, а також деякі хімічні речовини, діючи на самі організми, їх зародки або статеві клітини, можуть викликати мутації, тобто спадкові зміни різних ознак у потомстві цих організмів (з наук.-попул. літ.).
2. Раптова (стрибкоподібна) зміна чого-небудь.
3. Зміна голосу в підлітків, що настає в період статевого дозрівання.
Він співав, доки не почалась мутація. Зник голос (з наук. літ.).
△ (1) Сомати́чна мута́ція – мутація, що виникає в клітині будь-якої тканини організму, крім генеративної.
Словник української мови (СУМ-20)