мутно

МУ́ТНО, розм.

Присл. до мутни́й.

Мов стара срібна підкова в розкопаній могилі, мутно сяє в хмарках місяць (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. мутно — му́тно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. мутно — розм. Присл. до мутний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мутно — МУ́ТНО, розм. Присл. до му́тний. Мов стара срібна підкова в розкопаній могилі, мутно сяє в хмарках місяць (Вас., II, 1959, 275).  Словник української мови в 11 томах
4. мутно — Мутно нар. Мутно.  Словник української мови Грінченка