мутно —
розм. Присл. до мутний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мутно —
МУ́ТНО, розм. Присл. до мутни́й. Мов стара срібна підкова в розкопаній могилі, мутно сяє в хмарках місяць (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
мутно —
МУ́ТНО, розм. Присл. до му́тний. Мов стара срібна підкова в розкопаній могилі, мутно сяє в хмарках місяць (Вас., II, 1959, 275).
Словник української мови в 11 томах
мутно —
Мутно нар. Мутно.
Словник української мови Грінченка