мутра

МУ́ТРА, и, ж., розм., рідко.

Те саме, що га́йка¹.

Одну вагу обтяжено якоюсь старою заржавілою мутрою (А. Крушельницький);

Він устромив держално [прапора] в ту мутру біля передка, куди фурман уставляє батіг (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. мутра — Гайка.  Словник синонімів Караванського
2. мутра — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що гайка I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мутра — му́тра I.шуруп (ст): Ось цю палицю з “мутрою” на кінці ми всі належно поважали: вона злітала нам, непослушним, при кожній нагоді на наші плечі чи то на коридарі, як справедливий роз'ємник наших батярських міжусобиць-бійок...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. мутра — Му́тра, -три; -три, -трів і -тер  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мутра — МУ́ТРА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що га́йка¹. Одну вагу обтяжено якоюсь старою заржавілою мутрою (Круш., Буденний хліб.., 1960,31); Він устромив держално [прапора] в ту мутру біля передка, куди фурман уставляє батіг (Смолич, Мир.., 1958, 185).  Словник української мови в 11 томах