мутра
МУ́ТРА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що га́йка¹.
Одну вагу обтяжено якоюсь старою заржавілою мутрою (Круш., Буденний хліб.., 1960,31);
Він устромив держално [прапора] в ту мутру біля передка, куди фурман уставляє батіг (Смолич, Мир.., 1958, 185).
Словник української мови (СУМ-11)