мухобійка

МУХОБІ́ЙКА, и, ж., розм.

Пристосування (перев. у вигляді дерев'яної палиці з прикріпленим шматком гуми) для биття мух.

Увійшла Мазайлижа з якоюсь химерною електричною мухобійкою в руках. Почала ляскати на мух (М. Куліш).

Значення в інших словниках

1. мухобійка — мухобі́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мухобійка — -и, ж., розм. Пристосування, яким б'ють мух.  Великий тлумачний словник сучасної мови