мушмула

МУШМУЛА́, и,́ ж.

1. Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами.

Цілі ліси [на Капрі ] маслин, солодких каштанів і тих дерев, на яких ростуть фрукти, що ми їли в Криму (мушмула, чи як, тут вони називаються nespola) (М. Коцюбинський);

Подібно до глоду збирають насіння мушмули та ірги звичайної (з наук. літ.).

2. збірн. Плоди цієї рослини, що мають соковитий кисло-солодкий м'якуш.

Значення в інших словниках

1. мушмула — мушмула́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мушмула — -и, ж. 1》 Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами. 2》 збірн. Плоди цієї рослини, що мають соковитий кисло-солодкий м'якуш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мушмула — мушмула́ (тур. musmula) 1. Рід рослин родини розових. Кущі або невеликі дерева. Поширена в Криму, на Кавказі, в Туркменії, Малій Азії та на Балканському півострові. Культивують як декоративні й плодові рослини. Деревину використовують для токарних виробів. 2. Японська М. – див. локва.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. мушмула — МУШМУЛА́, и́ , ж. 1. Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами. Цілі ліси [на Капрі ] маслин, солодких каштанів і тих дерев, на яких ростуть фрукти, що ми їли в Криму (мушмула, чи як, тут вони називаються nespola) (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах