мушмула
МУШМУЛА́, и,́ ж.
1. Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами.
Цілі ліси [на Капрі ] маслин, солодких каштанів і тих дерев, на яких ростуть фрукти, що ми їли в Криму (мушмула, чи як, тут вони називаються nespola) (М. Коцюбинський);
Подібно до глоду збирають насіння мушмули та ірги звичайної (з наук. літ.).
2. збірн. Плоди цієї рослини, що мають соковитий кисло-солодкий м'якуш.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мушмула — мушмула́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мушмула — -и, ж. 1》 Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами. 2》 збірн. Плоди цієї рослини, що мають соковитий кисло-солодкий м'якуш. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мушмула — мушмула́ (тур. musmula) 1. Рід рослин родини розових. Кущі або невеликі дерева. Поширена в Криму, на Кавказі, в Туркменії, Малій Азії та на Балканському півострові. Культивують як декоративні й плодові рослини. Деревину використовують для токарних виробів. 2. Японська М. – див. локва. Словник іншомовних слів Мельничука
- мушмула — МУШМУЛА́, и́ , ж. 1. Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами. Цілі ліси [на Капрі ] маслин, солодких каштанів і тих дерев, на яких ростуть фрукти, що ми їли в Криму (мушмула, чи як, тут вони називаються nespola) (Коцюб. Словник української мови в 11 томах