1. Словник української мови в 11 томах

мушмула

МУШМУЛА́, и́ , ж.

1. Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами.

Цілі ліси [на Капрі ] маслин, солодких каштанів і тих дерев, на яких ростуть фрукти, що ми їли в Криму (мушмула, чи як, тут вони називаються nespola) (Коцюб., III, 1956, 332);

Подібно до глоду збирають насіння мушмули та ірги звичайної (Колг. енц., І, 1956, 703).

2. збірн. Плоди цієї рослини, що мають соковитий кисло-солодкий м’якуш.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мушмула — мушмула́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мушмула — -и, ж. 1》 Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами. 2》 збірн. Плоди цієї рослини, що мають соковитий кисло-солодкий м'якуш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мушмула — МУШМУЛА́, и,́ ж. 1. Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами. Цілі ліси [на Капрі ] маслин, солодких каштанів і тих дерев, на яких ростуть фрукти, що ми їли в Криму (мушмула, чи як, тут вони називаються nespola) (М. Словник української мови у 20 томах
  4. мушмула — мушмула́ (тур. musmula) 1. Рід рослин родини розових. Кущі або невеликі дерева. Поширена в Криму, на Кавказі, в Туркменії, Малій Азії та на Балканському півострові. Культивують як декоративні й плодові рослини. Деревину використовують для токарних виробів. 2. Японська М. – див. локва. Словник іншомовних слів Мельничука