муштрувати

МУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що.

1. Піддавати муштрі (у 1 знач.).

Тогді [тоді] ну військо муштровати [муштрувати], Учить мушкетний артикул, Вперед як ногу викидати, Ушкварить як на калавур (І. Котляревський);

Він не раз пролазив у той двір і дивився, як муштрували юнкерів (О. Копиленко);

Там, за морем, для воєн муштрують полки (Я. Шпорта).

2. перен., фам. Навчати, повчати когось.

– А то Венера все свашкує, Енеєчка свого муштрує, Щоб він з ума Дидону звів (І. Котляревський);

Нічим їй [панночці] не вгодиш .. І стару панію почне муштрувати було з самого ранку: “Що се ви .. без чепчика вийшли? .. оце, як мужичка, ходите!” (Марко Вовчок);

Ось він поблизу муштрує своїх бувальців. – Доки Денис і Анохін гребуться, ти, Романе, ведеш по берегу вогонь. Зрозумів? (О. Гончар);

// Виховувати (дітей).

– Чоловік мій воює, батальйоном командує, а я дітей вдома муштрую (Ю. Збанацький).

3. розм. Те саме, що дресирува́ти.

Довго й терпляче він муштрував своїх собак.

Значення в інших словниках

1. муштрувати — муштрува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. муштрувати — Школити, вишколювати, тренувати; П. навчати, повчати; Ж. виховувати.  Словник синонімів Караванського
3. муштрувати — див. дресирувати  Словник синонімів Вусика
4. муштрувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Піддавати муштрі (у 1 знач.). 2》 перен., фам. Навчати, повчати когось. || Виховувати (дітей). 3》 розм. Те саме, що дресирувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. муштрувати — Вправляти, вправити, повправляти, заправляти, заправити, позаправляти, вишколювати, вишколити, повишколювати, див. тренувати  Словник чужослів Павло Штепа
6. муштрувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. муштрувати — Муштрува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. муштрувати — МУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Піддавати муштрі (у 1 знач.). Тогді [тоді] ну військо муштровати [муштрувати]. Учить мушкетний артикул. Вперед як ногу викидати. Ушкварить як на калавур (Котл.  Словник української мови в 11 томах
9. муштрувати — Муштрува́ти, -ру́ю, -єш гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. Котл. Ен. IV. 59. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. Греб. 408.  Словник української мови Грінченка