муштрування
МУШТРУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. муштрува́ти.
Кота звичайно випускали по обіді на прогулянку, і Толька вже пантрував на нього у дворі. Він крадькома ловив його за тулуб і мерщій ніс у суточки між дровітнею та парканом, де починав своє муштрування (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)