муштрування —
муштрува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
муштрування —
-я, с. Дія за знач. муштрувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
муштрування —
МУШТРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. муштрува́ти. Кота звичайно випускали по обіді на прогулянку, і Толька вже пантрував на нього у дворі. Він крадькома ловив його за тулуб і мерщій ніс у суточки між дровітнею та парканом, де починав своє муштрування (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови у 20 томах