мігрант

МІГРА́НТ, а, ч., спец.

Той, хто мігрує, здійснює міграцію (про людину, тварину, організм).

Облаштування побуту мігрантів;

Риба-мігрант.

Значення в інших словниках

1. мігрант — мігра́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мігрант — [м'ігрант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. мігрант — -а, ч. Особа або тварина, яка здійснює міграцію з одного місцеперебування в інше.  Великий тлумачний словник сучасної мови