мігрант
МІГРА́НТ, а, ч., спец.
Той, хто мігрує, здійснює міграцію (про людину, тварину, організм).
Облаштування побуту мігрантів;
Риба-мігрант.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мігрант — мігра́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мігрант — [м'ігрант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- мігрант — -а, ч. Особа або тварина, яка здійснює міграцію з одного місцеперебування в інше. Великий тлумачний словник сучасної мови