1. Орфоепічний словник української мови

мігрант

мігра́нт

[м'ігрант]

-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мігрант — мігра́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мігрант — -а, ч. Особа або тварина, яка здійснює міграцію з одного місцеперебування в інше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мігрант — МІГРА́НТ, а, ч., спец. Той, хто мігрує, здійснює міграцію (про людину, тварину, організм). Облаштування побуту мігрантів; Риба-мігрант. Словник української мови у 20 томах