мучитися

му́читися

учиетиес'а]

-чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. муц':а, мучтеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мучитися — (зазнавати мук) мордуватися, страждати, (в неволі) каратися, (від ран) знемагати. Словник синонімів Полюги
  2. мучитися — му́читися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. мучитися — Страждати, зазнавати мук, КАРАТИСЯ; (робити щось над силу) вибиватися із сил, мордуватися; (душевно) нести тягар у серці. Словник синонімів Караванського
  4. мучитися — -чуся, -чишся, недок. 1》 Зазнавати мук, терпіти фізичні або моральні страждання; страждати. 2》 розм. Робити щось, докладаючи великих зусиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мучитися — МУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Зазнавати мук, терпіти фізичні або моральні страждання; страждати. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. мучитися — МУ́КА (стан, зумовлений фізичними болями, душевними переживаннями тощо), МУ́КИ, СТРАЖДА́ННЯ, ТОРТУ́РИ (ТОРТУ́РА рідше), МОРДУВА́ННЯ, БОЛІ́ННЯ, КАРА́ННЯ, КАТУВА́ННЯ, МИТА́РСТВО книжн., ГРИЗО́ТА розм., ГРИ́ЖА діал. (важкі переживання). Словник синонімів української мови
  7. мучитися — МУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Зазнавати мук, терпіти фізичні або моральні страждання; страждати. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. мучитися — Мучитися, -чуся, -чишся гл. Мучиться. МВ. І. 100. Я вже не живу, а тільки мучуся. Левиц. І. Словник української мови Грінченка