мігрант

мігра́нт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мігрант — [м'ігрант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. мігрант — -а, ч. Особа або тварина, яка здійснює міграцію з одного місцеперебування в інше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мігрант — МІГРА́НТ, а, ч., спец. Той, хто мігрує, здійснює міграцію (про людину, тварину, організм). Облаштування побуту мігрантів; Риба-мігрант. Словник української мови у 20 томах