міграція
МІГРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу.
Великі резерви трудових ресурсів є в малих містах. Це значною мірою зумовлено процесом міграції населення з села до міста (із журн.);
* Образно. Однією з прикмет творчості Лесі Українки є своєрідна міграція мотивів і образів ранньої лірики в писані пізніше драматичні твори, де ці мотиви й образи поширювались і поглиблювались (із журн.).
2. спец. Пересування тваринних організмів з однієї місцевості в іншу у зв'язку зі змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку.
Ще з давніх часів люди спостерігають цікаве явище – регулярні масові пересування, або міграції, різних тварин і птахів на значні віддалі (з наук.-попул. літ.);
Оселедець, що потребує для розмноження холодних вод, покинув Балтійське море та береги Норвегії і мігрував у води Північного Льодовитого океану. Міграцію оселедця можна також пояснити збільшенням солоності вод (з наук. літ.).
3. спец. Переміщення, перерозподіл яких-небудь елементів.
Від переміщення в магмі летких частин може відбутися переміщення в ній важких металевих сульфідів через міграцію в бік зменшеного тиску (з наук. літ.);
Кримська ветеринарно-дослідна станція .. вивчала питання про роль природної .. міграції бруцельозу (з наук.-попул. літ.).
(1) Човнико́ва (ма́ятникова) мігра́ція – те саме, що Ма́ятникова мігра́ція (див. ма́ятниковий).
Словник української мови (СУМ-20)