міграція

МІГРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу.

Великі резерви трудових ресурсів є в малих містах. Це значною мірою зумовлено процесом міграції населення з села до міста (із журн.);

* Образно. Однією з прикмет творчості Лесі Українки є своєрідна міграція мотивів і образів ранньої лірики в писані пізніше драматичні твори, де ці мотиви й образи поширювались і поглиблювались (із журн.).

2. спец. Пересування тваринних організмів з однієї місцевості в іншу у зв'язку зі змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку.

Ще з давніх часів люди спостерігають цікаве явище – регулярні масові пересування, або міграції, різних тварин і птахів на значні віддалі (з наук.-попул. літ.);

Оселедець, що потребує для розмноження холодних вод, покинув Балтійське море та береги Норвегії і мігрував у води Північного Льодовитого океану. Міграцію оселедця можна також пояснити збільшенням солоності вод (з наук. літ.).

3. спец. Переміщення, перерозподіл яких-небудь елементів.

Від переміщення в магмі летких частин може відбутися переміщення в ній важких металевих сульфідів через міграцію в бік зменшеного тиску (з наук. літ.);

Кримська ветеринарно-дослідна станція .. вивчала питання про роль природної .. міграції бруцельозу (з наук.-попул. літ.).

(1) Човнико́ва (ма́ятникова) мігра́ція – те саме, що Ма́ятникова мігра́ція (див. ма́ятниковий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міграція — мігра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. міграція — Зміна місця проживання, переміщення людей на іншу територію (регіон, місто, країна і т.д.). Основні типи М.: зовнішня, внутрішня; тривала, тимчасова; організована, неорганізована; добровільна, примусова. англ. migration; нім. Migration f=, -en; угор. migráció; рос. миграция. Словник із соціальної роботи
  3. міграція — [м'іграц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. міграція — -ї, ж., спец. 1》 Переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу. 2》 Пересування тваринних організмів з однієї місцевості в іншу у зв'язку зі змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. міграція — (англ. mіgration) 1. переселення, переміщення населення в межах країни (внутрішня м.), переселення населення з однієї країни в іншу (зовнішня м.). 2. переміщення капіталу з одних країн в інші чи з однієї галузі промисловості в іншу (в межах даної країни). Економічний словник
  6. міграція — мігра́ція (лат. migratio, від migro – переселяюсь) переселення, переміщення. Досліджують М. населення, М. капіталу, а також М. тварин, М. хімічних елементів у земній корі й атмосфері. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. міграція — МІГРА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу. Великі резерви трудових ресурсів є в малих містах. Це значною мірою обумовлено процесом міграції населення з села до міста (Ком. Укр., 8, 1964, 24); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. міграція — рос. миграция переселення, переміщення населення, трудових ресурсів, капіталу з однієї країни в іншу, а також внутрішньодержавні — з одного регіону в інший. Eкономічна енциклопедія